Віра Ґіріц

Родила ся в Ужгородї (днесь Украина-Пудкарпатя) по ІІ. Світовуй войнї 29. юлія 1946. рока у русинськуй фамілії. Дїтство провела у многокултурнуй околности меже Русинув, Нїмцюв и Мадярув. Обадва дїдове русинського происходженя, дома говорили по русинськы. Отець, Людвиґ Ґіріц, здобыв діплому на юрідічнум факултетї Королювського державного дебреценського універзітета имени Іштвана Тісы, мати, Елвіра Анна Агі, стіпендіатом Будапешта здобыла діплому на філолоґічнум, а вуйко, Василь Ґіріц, на медицинськум факултетї.

Русины капчали ся меже собов не лем позад языка, а и позад реліґії. Од родителюв - юрісты и педаґоґа дустала реліґіозноє выхованя, у тот час то треба было держати в тайнї, булшость Русинув исповідувуть ґрекокатолицьку віру. Матуралноє свідченя и діплому педаґоґічного факултета здобыла на отцюзнинї. „Маву діплому педаґоґа украинського языка и літературы, англійського языка и літературы. До фебруара 2003. рока преподавала у ґімназії, інстітутї и універзітетї.”

1978. рока перестяговала ся до Мадярщины. Днесь жыє у Будапештї, вшытко робить про захраненя памняти и дїдузнины покойного чоловіка Др. Атаназа Фединця, дохтора, маляря, єдного из вызначных дїятелюв русинськуй сполности Мадярщины.

Од половкы 1990-ых рокув активно зучастнила ся у русинськум двиганю Йовжефвароша, помагала у орґанізації міроприять русинськых самосправовань. Єдна из основателюв Общества русинськуй інтеліґенції имени Антонія Годинкы. 2002. рока зачала активно капчати ся ку політичным двиганям русинськуй сполности Мадярщины. По выборох 2003. рока первый раз стала предсїдателём Вседержавного Русинського Меншынового Самосправованя. У проґрамі майважныма пунктами были выдїленї: востановленя законного ґаздованя, ясноcть у роботї на благо сполности. Великов проблемов раховала хыбленя русинськых меншыновых інстітуцій (За 20 рокув сітуація кардінално измінила ся). У період меже 2003-2007 рр., пак меже 2011-2014 рр. предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя и предсїдатель Русинського меншынового самосправованя Асовда.

2014. рока 3. 107 членув русинськуй сполности Мадярщины реґістровали ся на русинськуй націоналнуй ліштї; 675 из ных голосили ся за пошыреня права голоса на выборы членув парламента, 429 голосили за посланика, чым активность русинськуй сполности вуйшла на 6. місто меже меншыновыма націоналностями Мадярщины.

„У період меже 1939. и 1944. рр. у Парламентї Мадярщины делеґаты из Пудкарпатя - котрі были у тум числї и русинського происходженя - представляли інтересы реґіона и там бывавучуй русинськуй общины.

Посланику Русинув у Парламентї суждено продовжовати їх благородноє дїло. Довжность предсїдателя Вседержавного Русинського Самосправованя за час двох каденцій дала ми опыт, котрый я хоснуву и у своюй посланицькуй роботї, и у роботї членом комісії и пудкомісії.”

Майважнов цїлёв посланика у новостворенуй парламентськуй інстітуції стало захраненя ідентітета, материнського языка и традіцій русинського народа, розвоя русинського вошколованя и застаченя учебниками, ініціованя введеня еґзамена русинського языка и кодіфікації мадярського варіанта русинського літературного языка. Про пудпорованя сых нелегкых задач треба было „лем” достигнути кардіналноє повышеня нормативного фінансованя матеріалнуй базы, збулшеня буджета и облегшеня доступа ку ґрантам.

Восьмый рук занимать довжность посланика Русинув у Парламентї, у меншыновуй комісії є членом пудкомісії школованя и културы. Делеґована у члены Націоналнуй рады еколоґічного розвоя од парламентськуй Комісії націоналных меншын Мадярщины. 8. апріля 2018. рока булш ги 500 обывателюв русинськуй націоналности голосовали на ліштї Вседержавного Русинського Самосправованя, число голосув было булш ги доста на слїдувучый мандат посланика.

У день пленарного засїданя Парламента, 29. марта 2016. рока по обсуджованю вопросув аґенды дня, на честованя 340. рочницї од дня роженя Великого Князя посланик Русинув у Парламентї Мадярщины выступила из бесїдов на тему „Ференц Раковцій ІІ. и Русины”, cпомнянула історичнї капчаня Раковція и за тото, як вун назвав Русинув - «gens fidelissima», майвірным народом, притомность Русинув у націонално-ослободителнуй войнї и важность захраненя памняти Великого Князя. Посланик має каждоднёвый контакт из руководством Вседержавного Русинського Самосправованя, руководителями русинськых інстітуцій и економічным кабінетом. Подля Організаційного и Функціоналного статута ВРС, посланик зучастнює ся на засїданёх з правом радного голоса, каждоручно звітує посланицькому корпусови за свою дїятельность, што пак публикує ся у русинськуй масмедії. Окрем сосполного жывота проводить велику роботу по вопросам кодіфікації русинського літературного языка. Написала книгу пуд тітулом «Русинська конверзація».
Удїлять особый позур на захраненя памняти історика-академика Антонія Годинкы (1864-1946). 2006. рока дустала Премію А. Годинкы.

Захраненя материнського языка - майважна сфера дїятельства посланика и ВРС. Кодіфікація русинського літературного языка продовжала ся майже дві деценії и успішно звершынила ся 11. новембра 2023. рока торжественым выголошенём акта кодіфікації мадярського варіанта русинського літературного языка. За сесь час Научный інстітут имени Антонія Годинкы и ВРС розробили педаґоґічну проґраму школных предметув русинського языка, літературы и народознавства, на основі котрых были выданї учебникы сых дісціплин, од 2015. рока є можность потримати еґзамен з русинського языка. До кунця 2022. рока сотрудникы Русинського научного інстітута имени Антонія Годинкы выдали Мадярсько-русинськый и Русинсько-мадярськый словарі, Русинськый ортоґрафічный словарь, Зберьку правил русинського писаня и выговорёваня, Мадярсько-русинськый и русинсько-мадярськый термінолоґічный словарь и Зберьку тітулув карпаторусинськых поселень.

Посланик была єдным из ініціаторув и орґанізаторув дуже успішнуй Меженароднуй научнуй конференції на тему „Світова русиністика днесь: вопросы теорії и практикы”, котру держали меже 16-18. септембра 2022. рока у залї Калмана Сейла у будовлї Парламента Мадярщины.Важным резултатом свого дїятельства посланик рахує остаточноє и утїшавучоє рішеня пудпорованя фунґованя Русинського научного інстітута и наданя стіпендії двом педаґоґам русинського языка, котрі штудовали русинськый язык у Пряшувськум універзітетї.

Важнов улогов Вседержавного Русинського Самосправованя также є и захраненя ґрекокатолицькых традіцій, усилованя сполности вірникув, создаваня інфраструктуры. 26. апріля 2019-го рока у Дебреценї на ул. Фелшёйовжаї 11. отворили и осятили Ґрекокатолицькый русинськый центер, побудованый при пудпорованю Міністерії людськых ресурсув. Фасаду будовлї украшавуть вурізанї из дерева крест и русинськый герб, котрі поблагословив Єго Сятость Папа Франціск на площі Сятого Петра. На авдіенції у Папы Римського зучастнили ся Єго Преосященство Фюлёп Кочіш, митрополіт Гайдудороґськуй митрополії, Віра Ґіріц, націоналный посланик Русинув у Парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя и Серґій Русинко, церькувный секретарь.

2023. рока на ініціативу посланика Русинув у каштелї «Штефанія» уже семый рук тримали міроприятя пуд тітулом «Шедевры русинського умілства», на котрум традіційно каждый рук проходить проґрама захраненя културных, умілськых, фолклорных, музыкалных и реліґійных цїнностюв. 2018. рока у рук Фамілії и рук 20-лїтя Вседержавного Русинського Самосправованя, міроприятя рока пруйшло пуд главным патронатом Др. Ласлова Кёвера, предсїдателя Парламента, пуд патронатом Др.

Іштвана Шімічкова, уповномоченого Уряда Мадярщины и Віры Ґіріц, націоналного посланика Русинув.

Чиселных гостюв благословив владыка Нїредьгазськуй ґрекокатолицькуй єпархії Абел А. Сочка.

Віра Ґіріц ‒ член Парламентськуй комісії націоналных меншын Мадярщины и Пудкомісії з вопросув вошколованя, културы и реліґії націоналных меншын Мадярщины, а также член Комісії за вопросы Евросоюза, Націоналнуй рады еколоґічного розвоя, Мадярсько-словацько и Мадярсько-чешськуй ґрупы Межепарламентськуй Унії.

Контакты: Офіс націоналного посланика Русинув 1054 Будапешт, набережна Сейченїя, 19. Телефон; +36-1-441-5166, +36-30-381-1002. е-мейл: giricz.vera@parlament.hu